Зарегульованість діяльності бізнесу давно було проблемою для економіки України. І хоча за кілька довоєнних років держава досягла прогресу щодо спрощення ведення бізнесу, сотні застарілих та відверто «шкідливих» нормативних актів продовжують заважати зростанню економічної активності. Ба більше, від початку повномасштабного вторгнення перед Україною постали цілком конкретні дерегуляційні задачі, без вирішення яких неможливе відновлення.
Прибрати зайве, спростити складне
Рік тому, 23 січня 2023 року, уряд України розпочав масштабну реформу дерегуляції. Амбітна мета проєкту – проаналізувати більше тисячі регуляторних інструментів у різних галузях економіки та зрештою максимально спростити для сотень тисяч українських підприємців процедури започаткування власної справи, отримання ліцензій, дозволів тощо.
До ініціативи долучилися численні експерти та організації. Зокрема участь у роботі міжвідомчої робочої групи (МРГ) з дерегуляції взяв і Офіс ефективного регулювання BRDO – в межах проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізує Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta, взяв.
Протягом року МРГ переглянула понад 1300 державних інструментів, що регулюють роботу бізнесу. У підсумку, близько чверті з них рекомендували скасувати взагалі. А ще для близько пів тисячі – оптимізувати чи оцифрувати.
За підрахунками Офісу ефективного регулювання BRDO, втілення рішень МРГ зекономить понад 1,4 млрд грн (€34 million) лише тим підприємствам, чия діяльність належить до сфери регуляторної політики Мінекономіки. Для аграрного сектору прогнозований економічний ефект від дерегуляції становить понад 8,5 млрд грн (€208 million), а для будівельної галузі – 250 млн грн (€6 million) .
Розміновувати хочуть, але не можуть
Болюча проблема України вже зараз й на роки вперед – забруднення величезних територій вибухонебезпечними предметами. Станом на лютий 2023 року ДСНС оцінювало загальну площу таких земель у 174 тис км2. Попри високий попит на послуги, за півтора роки повномасштабної війни статус оператора протимінної діяльності (ПМД), тобто організації, що може офіційно виконувати роботу з розмінування, отримали усього лише 18 підприємців. Наявні в Україні регуляторні механізми фактично роблять процедуру отримання потрібних дозволів для набуття статусу оператора протимінної діяльності бізнесом вкрай складною, і стають на заваді розвитку підприємництва в цій галузі
До кінця минулого року Офіс ефективного регулювання BRDO формалізував процедуру оформлення відповідних дозволів та розробив інструкцію з відкриття бізнесу для майбутніх операторів ПМД. Вона розміщена на сайті державного інформаційного сервісу #StartBusinessChallenge.
Та це лише проміжний результат, кажуть у BRDO. Наступний крок на шляху до головної мети – визначити, як можна спростити цю процедуру, за рахунок скасування та цифровізації передбачених нею інструментів держрегулювання.
Дерегуляція має бути відкритою
Реформа дерегуляції – очікувана й важлива для економіки та бізнесу ініціатива. Але забезпечити довіру суспільства та профільних спільнот до неї без абсолютної прозорості процесів всередині самої реформи неможливо.
Тому ще одним важливим проєктом, реалізованим влітку 2023 року в межах ініціативи EU4Business: SME Policies and Institutions Support, стала розробка та запуск інтерактивної онлайн-платформи https://deregulation.me.gov.ua/. Наразі портал містить усю інформацію про перебіг реформи дерегуляції, зокрема проведені МРГ засідання, ухвалені рекомендації та розроблені на виконання рішень МРГ дерегуляційні НПА.
Сайт реформи дерегуляції містить опитувальник та форму для зворотного зв’язку, за допомогою яких український бізнес може брати участь у реформі – залишати коментарі, пропозиції, а також розповідати про те регулювання, яке обʼєктивно перешкоджає їм вести бізнес.
