За підтримки Європейського Союзу у 2023–2025 роках Україна впроваджує масштабну реформу дерегуляції, яка змінює правила гри для підприємців: замість десятків дозволів, погоджень та інспекцій — прозорі цифрові інструменти та простіші процедури. Це допоможе українському бізнесу активніше працювати та стимулювати економіку в умовах повномасштабної війни.
Замість хаосу — порядок
Понад 1300 регуляторних документів проаналізувала Міжвідомча робоча група з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності (МРГ) за час своєї роботи. Офіс ефективного регулювання BRDO долучається до роботи МРГ в межах проєкту EU4Business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), що реалізується Ecorys у консорціумі з GIZ, BRDO та Civitta за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зокрема, експерти BRDO беруть участь в аналізі регуляторних документів і розробці нормативно-правових актів. .У результаті вже вдалося скасувати понад 300 надмірних або неактуальних вимог до бізнесу. І це лише початок.
Зокрема, найбільш помітним для підприємців стала ліквідація обов’язкових процедур і документів, що тривалий час створювали штучні бар’єри у щоденній господарській діяльності. Серед них — скасування санітарних паспортів, дозволів на реалізацію певної продукції, застарілих висновків і погоджень, а також спрощення вимог у будівництві, агросекторі, сфері торгівлі та охорони праці.
Ще один крок до зручнішого бізнес-середовища — цифровізація дозвільних процедур через національну платформу «єДозвіл». Вона надає бізнесу єдиний онлайн-доступ до дозвільних документів (ліцензій і дозволів тощо). Це зменшує вплив людського фактора, пришвидшує ухвалення рішень і знижує ризик корупції.
Що це дає бізнесу?
- Економія часу та коштів. Завдяки дерегуляції та цифровим сервісам, бізнес може зекономити до 21,3 млрд грн на адміністративних витратах.
- Прозорість і прогнозованість. Підприємці можуть перевірити статус дозвольного документу, подати заявку або оскаржити рішення онлайн — через платформу «єДозвіл».
- Менше корупційних ризиків. Коли процес стає цифровим, роль «людського фактора» зменшується, а отже — зникають підстави для зловживань.
Тобто підприємець не мусить бігати між установами чи просити про «допомогу» знайомих. Тепер деякі рішення ухвалюються автоматизовано, на основі відкритих критеріїв, а строки подання та розгляду документів — чітко зафіксовані.
Завдяки цим змінам український бізнес отримав змогу не лише оптимізувати адміністративні процеси, а й зменшити навантаження на персонал і скоротити витрати. Це особливо важливо в умовах воєнного та поствоєнного відновлення.
Що говорить бізнес?
У 2024 році BRDO провів всеукраїнське опитування за участі понад 800 підприємств. Найбільшими бар’єрами названі:
- Блокування податкових накладних — 50% респондентів.
- Затримки логістики на кордоні — 27%.
- Зловживання повноваженнями регуляторних органів — 25%.
- Порушення під час тендерних процедур — 21%.
- Перевірки з боку ДПС — 19%.
Втім, більшість підприємців (70%) визнали, що дерегуляція вже позитивно впливає на їхню роботу, а ще 20% вірять, що результат буде відчутнішим у найближчі роки. Бізнес особливо відзначив покращення у сфері ліцензування та санітарного контролю.
Держава почала не просто прибирати застаріле, а створювати нові умови, де бізнесу простіше «дихати». Якщо раніше доводилось пів року чекати на дозвільний документ, то тепер можна все оформити за кілька днів онлайн. Це економить і гроші, і нерви.
У перспективі це означає більше можливостей для зростання: Україна зможе покращити позиції в міжнародних рейтингах, стати привабливішою для інвесторів, особливо у сферах, що працюють на внутрішній ринок і на експорт. Це також нові робочі місця, насамперед у малому бізнесі, і ще тісніша інтеграція з європейським ринком — завдяки гармонізації правил.
Що попереду?
У 2025 році стартувала друга хвиля дерегуляції.
«Ефективне регулювання — це не просто про менше паперів. Це передусім про зрозумілі та чесні правила для бізнесу, які реально працюють. Оптимізовані процедури означають економію часу й коштів, а також швидке вирішення проблем стейкхолдерів. Бізнес є ключовим рушієм економіки, тому наше завдання — зробити так, щоб державне втручання дійсно допомагало вирішувати проблеми, створюючи мінімальні витрати для підприємців», — зазначає Олексій Дорогань, виконавчий директор BRDO.
Зокрема, запланована подальша цифровізація дозвільних документів і перехід до європейських принципів: інтеграції до цифрових систем ЄС та спільних стандартів безпеки та якості.
«У квітні цього року рішеннями Уряду вже скасовано понад 200 застарілих інструментів державного регулювання, і це лише початок. Попереду — глибоке очищення регуляторного поля, включно з оновленням законодавчої бази. Ми щиро вдячні Європейському Союзу та його інституціям за всебічну підтримку цієї реформи — як технічну, так і експертну. Завдяки цій співпраці Україна впроваджує сучасні, прозорі та ефективні механізми взаємодії держави з бізнесом», — підкреслює Тетяна Бережна, заступниця Міністерки економіки України.
Підтримка Європейського Союзу в цьому процесі — критично важлива. Вона забезпечує не лише фінансову та експертну допомогу, а й надає українським реформаторам змогу орієнтуватися на найкращі європейські практики, адаптовані до українських реалій.
