Зараз вони друкують патріотичні наліпки, роблять чашки із написами «Слава Україні» та футболки у синьо-жовтих кольорах. Поки, на жаль, не в рідному Слов’янську. Та роблять усе, що можуть, щоб підняти патріотичний дух, наблизити перемогу і, головне, швидше повернутися додому.
Денис Підченко – керівник поліграфічного підприємства «CMYK», яке заснував у Слов’янську Донецької області понад десять років тому. Його компанія займалася рекламно-поліграфічною продукцією – зовнішня реклама, цифровий друк, дизайн та інтер'єрне оформлення магазинів та офісів.
Почалося все з того, що Денис вирішив відкрити у рідному місті комп’ютерний клуб з послугами ксерокопії.
«Спочатку працювали вдвох із жінкою та орієнтувалися більше на місцевих студентів», – розповідає підприємець. – «Ми мали лише принтер, ксерокс та шість комп’ютерів».
Аби розширити власний бізнес, Денис постійно вдосконалювався: відвідував різноманітні тренінги, бізнес-виставки, семінари. Зокрема ті, що організовували проєкти під парасолькою EU4Business у межах договору про зону вільної торгівлі з ЄС. Каже, це допомогло знайти нових партнерів по бізнесу і знайти покупців, а також отримання знання про принципи і механізми ведення бізнесу в Європі.
Поступово в невеликому цеху з’явилися професійні лазерні принтери, станки для широкоформатного друку та навіть машинка для вишивки, щоб виконувати весь спектр поліграфічних та рекламних послуг. Найняли нових працівників, більшість з яких Денис навчив сам. Почалися замовлення від міжнародних організацій.
«За останні п’ять років ми збільшили прибуток у вісім разів та відкрили дві філії центру CMYK – у Краматорську і Харкові. Тепер маємо клієнтів по всій східній Україні», – каже Денис.
Евакуація поліграфії
Коли розпочалася повномасштабна війна, підприємець із дружиною та трьома дітьми відпочивали у Словаччині. Додому мали повернутися 28 лютого, але не встигли. Поїхали до Польщі та майже місяць приходили до тями та розмірковували, що робити далі. Зрештою Денис залишив родину за кордоном, а сам вирішив повертатись до Слов’янська – треба було рятувати бізнес. Хотів встигнути перевезти хоча б частину обладнання, щоб мати змогу розпочати на іншому місці.
«Після певних зусиль з'явилася можливість практично повністю евакуювати підприємство. Спочатку розглядали Тернопіль, Хмельницький. Але мені зателефонував мій університетський товариш, розповів, що зі Слов'янська багато хто переїжджає до Кропивницького. Ми почали шукати приміщення і врешті-решт вирішили їхати туди», — розповідає Денис.
Орендували спочатку склад, за тиждень — офіс. Почали перевозити все обладнання. Денис згадує: зі Слов'янська до Кропивницького і назад своїм мінівеном їздив разів двадцять. Плюс ще кілька п'ятитонних вантажних машин.
«Найбільші верстати вагою до тонни. Їх вивозили останніми. Усього їх чотири — це принтери для широкоформатного друку. На них можна друкувати борди завширшки понад три метри. Ще є лазерна друкарська машина, яка забезпечувала квитанціями всю Донецьку область. Ми могли за добу видавати 250 тисяч квитанцій. Це одна з найшвидших друкарських машин», — пояснює підприємець.
Усі прилади вантажили вручну, бо, виявилося, в Донецькій області діє заборона використання кранів.
Новий початок
На початку травня повністю перевезли устаткування і почали налагоджувати роботу на новому місці. Цей процес – нешвидкий. Є складнощі із виробничим приміщенням, з кадрами. З колишніх співробітників хтось залишився у Слов'янську, хтось виїхав за кордон.
За червень 2022-го компанії вдалося вийти на 20% довоєнного прибутку. Але навіть це дозволило виплатити платежі за кредитами та погасити заборгованості з зарплати. Зараз поступово нарощують обсяги виробництва. Пішли замовлення від старих партнерів.
Водночас Денис уже планує вивести свою справу на європейський рівень. Готується відкрити філію компанії у Польщі та шукати нових стабільних замовників для виробництва в Кропивницькому. А коли, після перемоги, можна буде повернутися в рідний Слов’янськ, там обов’язково знову запрацює його поліграфія.
