В Україні існує 130 000 пам'яток культурної спадщини. За умови належного збереження та ефективного розвитку навколишньої інфраструктури країна може суттєво підвищити культурний та туристичний потенціал. Проте, чинне регулювання не забезпечує захист культурної спадщини та створює умови для численних корупційних зловживань – про це йшлося на засіданні круглого столу, організованого Офісом ефективного регулювання за підтримки "EU4Business" та проекту FORBIZ в рамках публічного діалогу #PRODialog.
Станом на 1 жовтня 2017 року Державний реєстр нерухомих пам'яток України налічує 906 пам'яток національного значення та 8 065 - місцевого значення. З метою їхнього захисту вони включені до Списку історичних місць, який зараз налічує 401 населений пункт України. Згідно з Законом "Про регулювання містобудівної діяльності" для історичних населених місць повинні визначатися режими регулювання забудови та розроблятися історико-архітектурні опорні плани. Втім, станом на вересень 2017 року такі плани схвалені лише для 86 населених пунктів, тобто для 20% історичних місць в Україні. Таким чином, для 80% населених пунктів правила містобудівної діяльності фактично не регулюються. Крім того, опорні плани відсутні для 50% обласних центрів, зокрема, Києва та Львова, де розташовані об'єкти Світової спадщини ЮНЕСКО.
Шляхи вирішення проблем регулювання ринку обговорювалися 20 листопада представниками влади, бізнесу та громадськості на засіданні круглого столу Офісу ефективного регулювання на тему "Нове будівництво на територіях об'єктів культурної спадщини".
Навантаження на бізнес
Під час регулювання нового будівництва на території об'єктів культурної спадщини держава застосовує вісім різних інструментів. Експертний аналіз цих інструментів та відповідних процедур виявив, що чинна нормативно-правова база не забезпечує належний захист культурної спадщини та створює значне навантаження на бізнес. За даними дослідження Офісу ефективного регулювання з 18 актів, що регулюють ринок, 10 потребують актуалізації. Функції органів охорони культурної спадщини різних рівнів дублюються, бракує інформації у відкритому доступі про межі території пам'яток, також існує законодавчий конфлікт щодо необхідності використання інструментів та невизначеності процедур.
"Замовник будь-якого будівництва на території розташування культурних пам'яток має звертатися від 4 до 10 разів до одних і тих самих органів охорони культурної спадщини, що не гарантує збереження пам'яток. Окремі інструменти створюють штучні перешкоди для використання територій, а такий інструмент, як схвалення історико-містобудівного обґрунтування взагалі не впроваджується на рівні законодавства. Розробка обґрунтування регулюється лише методичними рекомендаціями Міністерства культури, але застосування цього інструменту зараз дозволяє обходити правила генеральних планів та створювати значні ризики для збереження культурної спадщини", - зазначила керівник сектору будівництва Офісу ефективного регулювання Олена Шуляк.
Державна підтримка
Заступник міністра культури України Тамара Мазур погоджується з цим: "Ми підтримуємо скасування історико-містобудівного обґрунтування, відповідна постанова зараз в процесі затвердження Кабінетом Міністрів. З 1 січня воно буде скасовано для тих населених пунктів, які вже мають опорні плани, а для інших - протягом року. Ми розділяємо бачення BRDO і сподіваємося, що зможемо впровадити заходи, зазначені у дослідженні для прозорої діяльності системи та збереження культурної спадщини", - зазначила вона.
Офіс ефективного регулювання вважає необхідним застосування невідкладних заходів, а саме:
- Прискорити підготовку та ухвалення змін до Закону "Про захист культурної спадщини" з метою усунення суперечностей між законодавчими нормами про культурну спадщину та містобудівною діяльністю.
- Опублікувати повну базу нерухомих об'єктів культурної спадщини.
- Прискорити розробку генеральних планів для всіх населених пунктів в країні, зокрема, для Києва.
- Гармонізувати національне законодавство відповідно до міжнародного законодавства у сфері охорони культурної спадщини, а саме, до Конвенції про захист всесвітньої культурної та природної спадщини.
Створений в рамках ініціативи EU4Business, за фінансової допомоги ЄС, проект FORBIZ підтримує порядок денний реформ в Україні та економічне відновлення країни, пропонуючи системний перехід до більш сприятливого бізнес-середовища з особливою увагою до МСП. Проект має на меті спрямування політики у бік загального визнання МСП та важливої ролі, яку вони відіграють в економічному відродженні, водночас намагаючись послабити регуляторний тиск та зменшити ризики для підприємств.
