У відповідь на вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року лідери Європейського Союзу негайно й рішуче засудили російську агресію та порушення норм міжнародного права. ЄС вимагає від Росії негайного припинення військових дій, виведення збройних сил і військової техніки, поваги до територіальної цілісності, суверенітету й незалежності України.
Від початку російської агресії ЄС та його фінансові установи мобілізували понад 40,6 млрд євро для підтримки загальної економічної, соціальної та фінансової стійкості України у вигляді макрофінансової, екстреної та гуманітарної допомоги, бюджетної підтримки і кризового реагування.
Крім того, заходи військової допомоги становлять близько 27 млрд євро, тобто загальна підтримка України перевищує 67,7 млрд євро. Разом із ресурсами, виділеними для допомоги українським біженцям у ЄС, сума підтримки України й українців становить 84,7 млрд євро.
Водночас ЄС застосував безпрецедентний пакет санкцій проти Кремля й режиму Лукашенка в Білорусі.
Вперше в історії ЄС вводить настільки масштабні санкції. Вони завдадуть важкого удару по російській економіці та по Кремлі.
ЄС запровадив кілька пакетів обмежень разом зі своїми партнерами й союзниками: НАТО, G7, США, Великобританією, Канадою, Норвегією, Південною Кореєю, Японією та Австралією.
Перший пакет було прийнято 23 лютого 2022 року у відповідь на визнання Росією так званих «ДНР» та «ЛНР». А від початку повномасштабного вторгнення було застосовано ще 12 пакетів санкцій: 24 лютого, 26 лютого, 28 лютого, 15 березня, 8 квітня, 30 травня, 21 липня, 6 жовтня, 16 грудня 2022 року, 25 лютого 2023 року, 23 червня і 18 грудня 2023 року.
Фінансовий сектор
ЄС відключив ключові російські банки від SWIFT ‒ основної міжнародної міжбанківської системи передачі інформації та здійснення платежів. 2 березня 2022 року було введено санкції проти семи банків, а 3 червня 2022 року обмеження ввели щодо ще трьох фінансових установ, зокрема Сбербанку. 16 грудня 2022 року ще три російські банки опинилися під санкціями, включаючи повну заборону на транзакції із Російським банком розвитку регіонів.
Це матиме серйозні наслідки для економіки Росії, обмежить її доступ до світових фінансових ринків та ускладнить оплату за імпортовані товари й отримання платежів ‒ за експортовані. Крім цього, ЄС наклав повну заборону на транзакції та заморозив активи чотирьох ключових російських банків, повністю відрізавши їх від ринків. Вони складають 23% російського банківського сектору. Це ще більше послабить фінансову систему Росії.
ЄС також заборонив проводити операції з Центральним банком Росії ‒ ключовою фінансовою держустановою. Це паралізує мільярди валютних резервів Росії, що зберігаються за кордоном, і потенційно перекриє фінансування режиму Путіна: грошей на війну у нього буде набагато менше.
Санкції ЄС обмежили доступ Росії до найважливіших ринків капіталу: тепер російські державні структури не зможуть розміщувати акції на торгових майданчиках ЄС, європейські банки не прийматимуть депозити від громадян і резидентів Росії, Центральні депозитарії цінних паперів ЄС не вестимуть їхніх рахунків й не продаватимуть їм цінні папери в євро.
ЄС також заборонив надавати будь-які послуги кредитного рейтингу російським фізичним та юридичним особам. Таким чином, їхній доступ до фінансових ринків ЄС буде перекрито.
3 червня 2022 року ЄС заборонив надання уряду Росії та юридичним особам бізнес-послуг бухгалтерського обліку, аудиту, бухгалтерського й податкового консалтингу, управління зв’язками з громадськістю та бізнес-консультацій.
Ці санкції націлені на 70% російських банків та ключових державних компаній, зокрема у сфері оборони. Вони підвищать вартість позик, спричинять інфляцію, поступово підірвуть промислову базу Росії, завадять приховуванню статків російської еліти в безпечних сховках Європи.
Енергетичний сектор
30 травня 2022 року ЄС ввів ембарго на імпорт російської нафти. Було також заборонено страхувати й фінансувати транспортування російської нафти до третіх країн, зокрема морськими шляхами.
ЄС заборонив продаж, поставку, передачу та експорт до Росії певних товарів і технологій нафтопереробної промисловості, а також надання супутніх послуг.
Таким чином, ЄС вдарить по російському нафтовому сектору й унеможливить модернізацію цієї галузі.
15 березня 2022 року ЄС заборонив інвестувати в енергетичний сектор Росії та ввів повне експортне обмеження на обладнання, технології та послуги для енергетичної галузі.
П’ятий пакет санкцій 8 квітня 2022 року обмежив імпорт російського вугілля. Це вплине на одну четверту частину експорту російського вугілля і знизить дохід Росії на 8 млрд євро на рік.
Пакет санкцій, прийнятий 6 жовтня 2022 року, запровадив ліміт цін на транспортування російської нафти морським шляхом до третіх країн, а також затвердив подальші обмеження щодо морського перевезення сирої нафти й нафтопродуктів до третіх країн.
Повітряний простір і транспорт
ЄС закривав свій повітряний простір для російських літаків, зокрема й приватних суден. Вони більше не зможуть приземлятися, злітати або транзитом перетинати територію ЄС.
8 квітня 2022 року було введено заборону на вхід суден під російським прапором до портів ЄС, а також на роботу російських і білоруських автотранспортних операторів на території ЄС. Певні винятки стосуватимуться предметів першої необхідності, таких як сільськогосподарські та харчові продукти, гуманітарна допомога, енергетика.
Європейський Союз також заборонив експорт товарів і технологій авіаційної й космічної промисловості, страхування й технічне обслуговування. Ці санкції будуть дуже ефективними, адже три чверті російського авіапарку було збудовано в ЄС, США та Канаді.
Технології
ЄС ввів обмеження на експорт товарів і технологій подвійного призначення, а також тих продуктів, які можуть бути використані для посилення обороної й безпекової сфер Росії, наприклад, напівпровідники і передові технології, а також реактивне паливо й паливні присадки.
9 березня 2022 року ЄС ввів додаткові обмеження на експорт технологій морської навігації та радіозв’язку, додав російський морський регістр судноплавства до переліку державних підприємств, на які поширюються фінансові санкції, та ввів положення про попередній обмін інформацією щодо експорту морського безпекового обладнання.
8 квітня 2022 року ЄС запровадив додаткові цільові заборони на експорт у галузях, в яких Росія залежна від поставок ЄС. Це включає в себе квантові обчислення, передові напівпровідники, чутливе обладнання, транспорт, хімічні речовини і спеціальні каталізатори для використання в нафтопереробній промисловості.
3 червня 2022 року ЄС розширив список експортних обмежень, включивши до нього хімічні речовини, які можуть бути використані у процесі виробництва хімічної зброї.
6 жовтня 2022 року до списку було включено певні електронні компоненти, хімічні речовини й товари, які можуть бути використані для смертної кари, тортур або іншого жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження. Восьмий пакет санкцій також забороняє продаж, постачання, передачу чи експорт цивільної вогнепальної зброї й запчастин до неї, боєприпасів, військових транспортних засобів та обладнання.
Дев’ятий пакет санкцій, прийнятий 16 грудня 2022 року, встановив заборону на експорт двигунів для безпілотників, камуфляжного спорядження, хімічного/біологічного обладнання, засобів придушення заколотів та додаткових електронних компонентів, використовуваних росіянами на полі бою. Під обмеження також потрапили додаткові промислові товари й технології, зокрема іграшкові/розважальні дрони, комплексні генераторні пристрої, портативні комп’ютери та обчислювальні компоненти, друковані плати, радіонавігаційні системи, апаратура на радіодистанційному управлінні, авіаційні двигуни й частини двигунів, камери та об’єктиви.
Одинадцятий пакет запустив новий інструмент протидії обходу санкцій. Тепер ЄС може обмежувати продаж, постачання, передачу або експорт санкційних товарів і технологій до третіх країн, які допомагають Росії оминати обмежувальні заходи.
Промисловість
15 березня 2022 року ЄС ввів торговельні обмеження на чавун і сталь. Це коштуватиме Росії 3,3 млрд євро.
Торгівля
15 березня 2022 року ЄС разом із членами Світової організації торгівлі (СОТ) вирішили призупинити режим найбільшого сприяння російським товарам і послугам на європейських ринках, що позбавить Росію значних привілеїв. СОТ оголосила свою позицію після заяви G7 11 березня 2022 року.
ЄС також ввів заборону на імпорт цементу, гумових виробів, деревини, міцних та алкогольних напоїв, включаючи горілку, й високоякісних морепродуктів, зокрема ікру. 21 липня 2022 року було додано заборону на імпорт російського золота. 6 жовтня 2022 року до торговельних обмежень було включено виробниче обладнання і прилади, транспортні засоби, пластмасу, текстиль, шкіру, кераміку, певну хімічну продукцію, деревну целюлозу, папір, сигарети, косметику, взуття, а також ювелірне каміння й дорогоцінні метали, які приносять значні доходи для Росії. 23 грудня 2023 року ЄС також ввів заборону на імпорт російських алмазів у своєму 12-му пакеті санкцій.
ЗМІ
ЄС призупинив мовлення Sputnik і RT / Russia Today, а також Росія РТР / РТР Планета, Росія 24 / Росія 24 і TV Centre International – прокремлівських дезінформаційних засобів, націлених на аудиторію в Україні та ЄС, а також поширення пропаганди на підтримку агресії Росії проти України. В рамках дев’ятого пакету санкцій під обмеження потрапили НТВ, «Первый канал», «Россия 1» і РЕН ТВ.
Ця заборона діятиме, допоки Росія не припинить агресію проти України й не перестане розповсюджувати дезінформацію та маніпулювати фактами задля дестабілізації ситуації в ЄС.
Індивідуальні санкції
ЄС ввів санкції проти понад 1,900 фізичних і юридичних осіб: їхні активи було заморожено, як і заборонено надавати їм кошти. Крім цього, вони більше не зможуть в’їхати або транзитом перетнути територію ЄС.
До санкційного списку ввійшли президент і міністр закордонних справ Росії, члени Ради національної безпеки, які підтримали визнання так званих «ДНР» і «ЛНР», й усі депутати Держдуми, що ратифікували Договір про дружбу, співробітництво та взаємодопомогу між Росією й сепаратистськими територіями.
Під санкції потрапили також олігархи та бізнесмени, залучені до нафтової, банківської й фінансової сфер, члени уряду, високопоставлені військові й військові високих рангів, причетні до звірств в Україні, а також дезінформатори, що поширювали антиукраїнські наративи і пропагували вторгнення в Україну. З 6 жовтня до списку було додано осіб, причетних до російської окупації, незаконної анексії та фіктивних «референдумів» на окупованих частинах Донецької, Запорізької, Луганської й Херсонської областей.
ЄС також обмежив проведення операцій з деякими державними підприємствами військово-промислового комплексу Кремля, а 6 жовтня заборонив громадянам ЄС займати посади в керівних органах російських державних або приватних компаній, організацій або органів.
Крім цього, дипломати, російські чиновники й бізнесмени більше не матимуть спрощеного візового режиму до ЄС. Це рішення не торкнеться звичайних громадян Росії.
ЄС також боротиметься із продажем громадянства – так званих «золотих паспортів», які дозволяють багатим росіянам набути європейського громадянства. Крім цього, Європейський Союз ввів заборону на експорт предметів розкоші, наприклад, дорогих автомобілів чи ювелірних виробів, щоб безпосередньо вдарити по російській еліті.
Свіжі новини про санкції можна знайти на нашій сторінці #StandWithUkraine та на сторінці Європейської комісії.
Режим Лукашенка підтримує військову агресію Росії проти України: дозволяє зберігати зброю на території Білорусі, запускати з неї балістичні ракети, перевозити російських військових, важке озброєння, танки та військові транспортні засоби, перелітати повітряним суднам зі свого повітряного простору до України й заправляти російську військову техніку.
У відповідь ЄС ввів санкції проти білорусів, які сприяють вторгненню в Україну, і обмежив торгівлю в низці ключових секторів.
Санкції було введено проти 42 білоруських військовослужбовців: ЄС заморозив їхні активи та заборонив в’їзд.
Європейська рада також ввела додаткові обмеження на торгівлю товарами, що використовуються для виробництва тютюнових виробів, мінеральним паливом, бітумінозними речовинами, газоподібними вуглеводними продуктами, калійними добривами, деревиною, залізом, сталлю, цементом і гумовими виробами. Було обмежено експорт товарів і технологій подвійного призначення, а також інших передових продуктів і супутніх послуг, які можуть сприяти військовому, технологічному, оборонному й безпековому розвитку Білорусі.
9 березня 2022 року ЄС відключив три білоруські банки від SWIFT: Белагропромбанк, Банк Дабрабит і Банк розвитку Республіки Білорусь. 3 червня 2022 року до них приєднався Білоруський банк розвитку та реконструкції. ЄС також заборонив проведення операцій, пов’язаних із управлінням резервами або активами, із Центральним банком Білорусі, а також державне фінансування торгівлі й інвестицій у Білорусь.
3 серпня 2023 року ЄС запровадив низку додаткових обмежувальних заходів, порівнявши санкції проти Білорусі з тими, які діють проти Росії. Вони включають заборону на експорт товарів і технологій, придатних для використання в авіації й космічній промисловості, включаючи авіаційні двигуни та дрони; заборона продажу, постачання, передачі або експорту вогнепальної зброї, її запчастин і основних компонентів, а також боєприпасів до неї; подальше обмеження експорту товарів, які Росія використовує для ведення агресивної війни проти України, включаючи напівпровідникові пристрої, електронні інтегральні схеми, виробниче та випробувальне обладнання, фотокамери та оптичні компоненти; розширена заборона на експорт товарів і технологій подвійного використання.
ЄС також запровадив санкції проти 38 фізичних і 3 юридичних осіб з Білорусі, які несуть відповідальність за серйозні порушення прав людини, сприяння репресіям проти громадянського суспільства та демократичних сил, а також за підтримку режиму Лукашенка. Загалом обмежувальні заходи ЄС щодо Білорусі зараз поширюються на 233 фізичних та 37 юридичних осіб.
За словами верховного представника ЄС Жозепа Борреля, «впало ще одне табу» – вперше у своїй історії ЄС надає летальну зброю третій країні.
Спочатку В лютому 2022 року ЄС погодився мобілізувати 500 млн євро через Європейський фонд миру для фінансування постачання летального та іншого спорядження українській армії. З часом ця цифра зросла за рахунок додаткових траншів і тепер загальна сума допомоги складає 5,6 млрд євро.
Ця цифра зросла за рахунок додаткових траншів по 500 млн євро, доданих 23 березня, 13 квітня, 13 травня, 19 липня, 17 жовтня 2022 року і 23 січня 2023 року. Тепер загальна сума допомоги складає 3,6 млрд євро.
ЄС фінансуватиме як забезпечення, так і постачання Збройним Силам України засобів індивідуального захисту, аптечок, палива, а також військової техніки для доставки летальної зброї для оборонних цілей.
Крім цього, 17 жовтня 2022 року ЄС запустив дворічну Місію військової допомоги для підтримки України (EUMAM Ukraine). Місія забезпечить підготовку Збройних Сил України, а також координуватиме й синхронізуватиме підтримку держав-членів ЄС у навчанні.
Загальна сума військової підтримки України, яка надається Європейським фондом миру та державами-членами ЄС, становить близько 27 млрд євро.
Загалом 785 млн євро було виділено на проєкти гуманітарної допомоги для мирних жителів, які постраждали від війни в Україні. Зокрема, Україна отримала 630 млн євро, а Молдова – 38 млн євро на підтримку українських біженців. Це включає 48 млн євро для Молдови на підтримку українських біженців. Ця гуманітарна допомога забезпечить харчування, воду, медичне обслуговування й інші базові потреби, а також притулок на зиму для потребуючих.
Ще 330 млн євро доступні в рамках програми екстреної підтримки, що сприяє доступу до основних товарів і послуг, таких як освіта, охорона здоров’я та харчування. Фінансування допомагає захистити населення – як внутрішньо переміщених осіб, так і приймаючі громади, – а також підтримує малі й середні підприємства та сільське господарство. Ще одна важлива мета – реконструкція цивільної маломасштабної інфраструктури, забезпечення енергетичної та кібербезпеки, свобода ЗМІ й боротьба проти дезінформації.
9 квітня 2022 року на глобальному заході «Stand Up for Ukraine», започаткованому Європейською комісією та Канадою, було зібрано 9,1 млрд євро для переселенців як всередині України, так і за кордоном, у тому числі 1 млрд євро від Європейської комісії. Крім цього, Європейський банк реконструкції та розвитку оголосив про надання додаткової позики в розмірі 1 млрд євро для покриття потреб людей, переміщених через вторгнення.
Комісія координує надання матеріальної допомоги Україні через Механізм цивільного захисту ЄС, що стало найбільшою активацією Механізму в історії. 27 держав-членів ЄС, а також Норверія, Туреччина й, Північна Македонія, Ісландія та Сербія вже зголосилися на поставку 80 млн предметів першої необхідності: аптечок, обладнання для укриття, протипожежного спорядження, водяних насосів, генераторів електроенергії й палива. Нові пропозиції надходять щодня.
Молдова також активувала Механізм підтримки українських біженців. Австрія, Франція та Нідерланди вже запропонували їй допомогу. 3 березня 2022 року ЄС вирішив надати Молдові 15 млн євро негайної допомоги й додаткові 5 млн євро для підтримки цивільного захисту.
ЄС також допомагає Україні протистояти наростаючій кризі: було виділено макрофінансову допомогу в розмірі 25,2 млрд євро у вигляді позик і додаткові 620 млн євро в якості бюджетної підтримки.
Оскільки потреби швидко зростають, додаткова допомога була направлена в Україну через медичні запаси rescEU, які базуються в Німеччині, Угорщині та Нідерландах. Підтримка rescEU включає апарати штучної вентиляції легенів, інфузійні насоси, монітори, маски, халати, ультразвукові пристрої й кисневі концентратори на суму понад 127 млн євро.
Свіжі новини про допомогу можна знайти на нашій сторінці #StandWithUkraine та на сторінці Європейської комісії «Солідарність ЄС з Україною» (EU Solidarity with Ukraine).
За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, майже шість мільйонів українців були зареєстровані на території Європи від початку повномасштабного вторгнення.
4 березня 2022 року Рада Європейського Союзу ухвалила Директиву про тимчасовий захист, щоб забезпечити швидку й ефективну допомогу людям, які тікають від війни.
Згідно з Директивою ті, хто рятується від війни, отримають тимчасовий захист на території ЄС: зможуть проживати, вчитися, працювати й отримувати медичну допомогу.
Тимчасовий захист вже ввійшов у дію й застосовуватиметься до українських біженців протягом року. Захист може бути продовженим до трьох років, якщо ситуація в Україні не покращиться достатньо для того, щоб люди змогли повернутися додому.
Іноземці й особи без громадянства, які легально проживають в Україні та не можуть повернутися до своєї держави, а також члени їхніх сімей, отримають захист в ЄС. Усім іншим буде дозволено транзитом перетнути ЄС для повернення до власних країн.
Крім цього, ЄС спростить прикордонний контроль для біженців, забезпечить гнучкі умови в’їзду, доступ до рятувальних служб і гуманітарної допомоги, відкриє тимчасові пункти пропуску на кордоні та полегшить умови перевезення особистих речей і домашніх тварин.
А на спеціальній сторінці ЄС можна знайти інформацію для переселенців, які виїхали за кордон, із вичерпним описом їхніх прав у ЄС, практичними порадами й посиланнями на доступну підтримку в окремих державах-членах. Інформація для людей, які тікають від війни в Україні.
16 березня 2022 року Україна та Молдова успішно приєдналися до Континентальної європейської енергомережі. Це відбулося в рамках прискорення проєкту, розпочатого у 2017 році, за участю фахівців з Європейської мережі операторів системи передачі електроенергії (ENTSO E). Вони виконали «річну роботу за два тижні» після того, як Україна відключила свою мережу від російської системи в день вторгнення.
ЄС також постачає газ до України через зворотній потік із Заходу на Схід.
Єврокомісія склала перелік нагальних потреб України в енергетичному секторі: дизельного й реактивного палива, бензину та генераторів.
Поставки вже заплановані з Литви, Польщі й Чехії, а багато інших держав-членів пообіцяли свою допомогу.
11 травня 2022 року Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надав «Укренерго» 50 млн євро для підтримки стабільного функціонування української електромережі, а також атомних генераторів і забезпечення енергопостачання промисловості й домогосподарств.
Крім цього, ЄС виділив для України ще 2,400 електрогенераторів на додаток до 3,000 наданих від початку повномасштабної війни. За запитом Єврокомісії, 157,5 млн євро стали доступними для покриття невідкладних потреб енергетичного сектору в межах Енергетичного фонду підтримки України. Європейський Союз також мобілізує 30 млн євро для закупівлі 35 млн енергозберігаючих лампочок для України.
23 червня 2022 року на саміті Європейської ради лідери ЄС одноголосно погодилися надати Україні статус кандидата за рекомендацією Єврокомісії від 17 червня 2022 року. 14 грудня 2023 року лідери ЄС вирішили відкрити переговори про вступ з Україною.
Україна офіційно подала заявку на вступ до Європейського Союзу 28 лютого 2022 року.
Через тиждень, 7 березня 2022 року, ЄС погодився розпочати розгляд заявок на вступ від трьох країн. Хоч цей крок є суто технічним, він запустив процес розгляду України, Грузії та Молдови як країн-кандидатів.
Під час свого візиту до Києва 8 квітня 2022 року президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн передала президенту України Володимиру Зеленському анкету, яка є відправною точкою для прийняття рішення ЄС щодо членства України.
Анкета є офіційним інструментом, за допомогою якого Європейська комісія оцінює готовність країни просуватися у процесі вступу, а саме отримати статус країни-кандидата й почати переговори.
«Завдяки Угоді про асоціацію Україна вже тісно пов’язана з Європейським Союзом. Тож ми будемо прискорювати цей процес, наскільки зможемо, забезпечуючи дотримання всіх умов», – наголосила Урсула фон дер Ляєн.
Із моменту підписання Угоди про асоціацію у 2014 році Україна розпочала амбітну програму реформ, щоб прискорити економічне зростання та покращити рівень життя. За цей період ЄС і фінансові установи виділили понад 17 млрд євро грантів і позик для підтримки реформ.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відвідала Київ 2-3 лютого 2023 року в супроводі 15 членів Комісії. Це стало першим в історії спільним засіданням Колегії європейських комісарів та Уряду України. На зустрічі було підведено підсумки поточної підтримки України в різних сферах, включаючи фінансову, гуманітарну, енергетичну, бюджетну й дипломатичну допомогу. Крім цього, було розглянуто зусилля України у впровадженні реформ на шляху до ЄС та окреслено подальші кроки для посилення галузевої співпраці.
3 березня 2022 року Республіка Молдова і Грузія також подали офіційні заявки на вступ до Європейського Союзу. 23 червня 2022 року ЄС надав Молдові статус кандидата й визнав європейську перспективу Грузії, зазначивши, що статус кандидата буде надано після вирішення низки пріоритетів. 14 грудня 2023 року ЄС вирішив розпочати переговори про вступ із Молдовою й надати Грузії статус кандидата.
Свіжі новини про санкції можна знайти на нашій сторінці #StandWithUkraine та на сторінці Європейської комісії «Солідарність ЄС з Україною» (EU Solidarity with Ukraine).
ЄС висловив непохитну підтримку суверенітету й територіальної цілісності Республіки Молдова.
ЄС підкреслив свою солідарність з Молдовою, адже країна стикнулася з напливом біженців. За перший тиждень війни Молдова прийняла понад 100 тис. українців, з них понад 20 тис. дітей.
ЄС виділив 15 млн євро на допомогу в подоланні кризи біженців і додаткові 5 млн євро на підтримку цивільного захисту.
Хорватія, Данія, Греція, Фінляндія та Швеція запропонували надати країні карети швидкої допомоги, намети, ковдри й польові кухні в рамках Механізму цивільного захисту ЄС. Це доповнить підтримку, запропоновану Австрією, Нідерландами і Францією. 10 березня 2022 року ЄС оголосив, що виділить Молдові додаткові 3 млн євро для підтримки українців, які змушені були покинути свою країну: забезпечення укриття, захисту, транспортування й доступу до охорони здоров’я, а також грошової допомоги.
5 квітня 2022 року ЄС оголосив про виділення додаткових 53 млн євро для Республіки Молдова. Ці кошти допоможуть державі впоратись із численними наслідками російської військової агресії проти України. Фінансування буде надано в рамках програми бюджетної підтримки.
Крім цього, ЄС допоможе зміцнити кібербезпеку Молдови. Експерти вже прибули до Кишинева, щоб оцінити, якої підтримки потребує держава.
ЄС надасть медичне обладнання збройним силам Молдови і розгляне варіанти додаткової допомоги та матеріально-технічного забезпечення.
Європейський Союз також погодився якнайшвидше підключити Молдову до своєї енергомережі, а в листопаді 2022 року оголосив про пакет енергетичної підтримки в розмірі 250 млн євро, щоб допомогти Молдові задовольнити потреби в постачанні газу та підтримати вразливі групи населення.
ЄС підтримує Молдову в рамках Плану економічного відновлення на суму 600 млн євро, а також Економічного та інвестиційного плану, який передбачає залучення до 3,4 млрд євро.
