Саморегулювання як форма управління та самоконтролю бізнес-асоціацій істотно знижує адміністративний тиск на бізнес та сприяє підвищенню стандартів ділової активності і, як наслідок, ліпшому захисту інтересів споживачів - про це нещодавно йшлося на засіданні круглого столу, організованому в рамках ініціативи "EU4Business" та проекту FORBIZ.
Законодавство України передбачає можливість створення саморегулівних організацій (СРО) у 15 видах діяльності. Насправді, лише 20 СРО було створено у 5 видах: оціночна діяльність, оцінка землі, землеустрій, архітектурна діяльність та професійна діяльність на ринку цінних паперів. У той же час, десятки асоціацій, які діють як саморегулівні організації, не можуть отримати офіційного статусу, оскільки їхня діяльність не охоплена законодавством.
Питання саморегулювання в Україні обговорювалося 3 листопада на засіданні круглого столу "Саморегулювання в Україні: баланс інтересів бізнесу, держави та споживачів", організованого в контексті публічного діалогу #PRODialog в рамках проекту FORBIZ ініціативи "EU4Business".
"Сьогодні в Україні немає комплексного підходу до саморегулювання: 39 нормативно-правових актів, які утворюють регуляторне поле, не дають можливості визначити ні мету саморегулювання, ані статус саморегулівної організації. Для більшості видів діяльності саморегулювання формально є неможливим через відсутність спеціального законодавства; для деяких типів СРО це є можливим, але не передбачено ніяких процедур. Наприклад, у сфері реклами, аудиту, охоронної діяльності", - сказав Ігор Лавриненко, провідний аналітик Офісу ефективного регулювання, створеного в рамках проекту FORBIZ, який представив результати дослідження щодо саморегулювання в Україні.
В туристичній галузі, наприклад, сталі асоціації, що працюють вже довгі роки та цілком здатні до саморегулювання, по факту не можуть отримати такого статусу.
"Основною проблемою та причиною нашого сьогоднішнього обговорення дерегуляції та саморегулювання є недовіра бізнесу до держави. Чи довіряє один бізнес іншому настільки, щоб домовлятися про спільні вимоги, додаткові до державних, та спільно фінансувати організацію, яка контролюватиме їхнє виконання? У мене є сумніви. Якби така довіра існувала, ми б вже спостерігали появу ефективних саморегулівних організацій", - зазначила голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна.
"Регулювання СРО - дуже делікатний процес. З одного боку, важливо зберегти баланс та контроль над процесом, а з іншого - не відбирати повноважень у органів влади, а також надати можливість саморегулівним організаціям розвиватися та впроваджувати власні вимоги та правила", - пояснив Шевкі Аджунер, директор ЄБРР в Україні.
На заході були присутні представники Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Торгово-промислової палати України, Професійної асоціації учасників ринку капіталу та деривативів, Аграрного союзу України, Фітосанітарної асоціації України, бізнесу, експертних кіл та громадськості.
Створений в рамках ініціативи "EU4Business" за фінансової допомоги ЄС, проект FORBIZ підтримує порядок денний реформ в Україні та економічне відновлення країни, пропонуючи системний перехід до більш сприятливого бізнес-середовища з особливою увагою до МСП. Проект має на меті спрямування політики у бік загального визнання МСП та важливої ролі, яку вони відіграють в економічному відродженні, водночас намагаючись послабити регуляторний тиск та зменшити ризики для підприємств.
