Після початку повномасштабного вторгнення Харків опинився під постійними обстрілами, а значна частина малого бізнесу – під загрозою закриття. Попри це, харків’янин Дмитро Гоков відкрив кав’ярню в районі, де бракувало навіть базових сервісів. Сезонні спади та загальна невизначеність створювали додатковий тиск, але фінансова підтримка в межах ініціативи EU4Business допомогла йому стабілізувати бізнес і планувати розвиток у прифронтовому місті.
Бізнес із простої потреби
У Харкові є район, який місцеві називають «Брукліном» – через схожість із нью-йоркським. Саме тут, у промзоні, виріс Дмитро Гоков.
Підприємницький досвід у нього з’явився ще в підлітковому віці: з 16 років Дмитро продавав одяг і мав власну точку на ринку. Згодом він замислився про розвиток повноцінного бізнесу, але ці плани перервала війна.
З початком повномасштабного вторгнення район почали обстрілювати, тож Дмитро вивіз родину з Харкова. Повернувшись до рідного міста, він вирішив не відкладати життя на потім.
І почав із кави.
Після повернення він звернув увагу на просту річ: у його районі фактично не було місця, де можна випити якісну каву.
«Тут було багато закладів – барів, кальянних, ринків. Але не було нормальної кави. Найближче місце – це 20 хвилин машиною або пів години громадським транспортом»,– розповідає він.
Ідея виникла з повсякденної потреби, але швидко переросла у бізнес. Дмитро не мав досвіду в кавовій індустрії, тож почав із нуля: спостерігав за іншими закладами, аналізував попит, спілкувався з мешканцями.
«Я питав людей, яку каву вони хочуть бачити тут. Хотілося зробити місце, яке справді буде потрібне району»,– каже підприємець.
У 2023 році він відкрив у своєму «Брукліні» кав’ярню з американським колоритом.
Сезонні виклики і фінансова подушка
Перші місяці показали: попит є. Але з настанням холодного сезону клієнтів поменшало – і з’явилися касові розриви. Для малого бізнесу це критичний момент.
Щоб втримати стабільність, Дмитро скористався фінансовою програмою від ПриватБанку для підприємців у прифронтових регіонах. Банк реалізує ініціативу за підтримки Європейського Союзу в рамках EU4Business у партнерстві з Банком господарства крайового.
Завдяки фінансуванню Дмитро закупив сировину наперед і зменшив фінансове навантаження у період падіння продажів.
«Це дало мені можливість закупити все заздалегідь і не переживати за найближчі місяці. Я розумію, що зможу спокійно пройти цей період без зайвого стресу»,– пояснює Дмитро.
За його словами, така підтримка фактично дала йому «подушку безпеки» на 6-8 місяців.
Плани на енергонезалежність
Сьогодні день підприємця починається рано – з перевірки обладнання. Лише після цього – перша чашка кави.
Дмитро контролює всі процеси: від закупівель до роботи з клієнтами. Це дає можливість швидко реагувати на зміни і втримувати якість.
Наступний крок – зменшити залежність від відключень електроенергії.
Він планує встановити сонячні панелі, акумулятори та інвертори, щоб скоротити витрати на генератор і працювати стабільніше.
«Хочу зробити так, щоб ми могли працювати навіть без світла. І планую звернутися по допомогу ЄС знову, щоб реалізувати цю ідею»,– каже він.
Бізнес, який працює попри війну
Історія Дмитра – це приклад того, як малий бізнес адаптується до життя під час війни: швидко реагує на зміни, шукає рішення і продовжує працювати навіть у складних умовах.
Фінансова підтримка за участі європейських партнерів стала не просто джерелом коштів, а інструментом стабільності. Вона допомагає підприємцям зменшувати ризики, проходити складні періоди без втрат і планувати розвиток.
У прифронтових містах такі рішення мають особливе значення: вони дозволяють бізнесу працювати, людям – зберігати роботу, а місцевим громадам – отримувати необхідні послуги.
«Я просто не хочу відкладати життя на потім»,– каже Дмитро.
І сьогодні його кав’ярня – це не лише про напій. Це про здатність будувати майбутнє тут і зараз, навіть у найскладніших обставинах.
