В Україні працюють сотні швейних підприємств — від маленьких майстерень до великих фабрик з експортом до ЄС. Текстильна промисловість роками забезпечувала продукцією як внутрішній, так і європейський ринки: від робочої форми — до делікатної білизни з натуральних тканин.
Фабрика «Леся» – яскравий приклад українського бізнесу, який поєднує традиції з інноваціями. Стабільне підприємство з понад 60-річною історією, потужностями на сотні тисяч одиниць продукції щороку, п’ятьма сотнями працівників та партнерами з Німеччини та Данії.
Проте саме війна стала найбільшим викликом в історії підприємства – і водночас поштовхом до нових можливостей.
Шок першого удару
24 лютого 2022 року життя в Україні змінилося. Російське вторгнення застало бізнес зненацька, поставивши під загрозу роботу підприємств по всій країні. Для «Лесі» перші дні війни були справжнім випробуванням.
«Ми не знали, що буде завтра. Частина співробітників не вийшла на роботу, партнери думали, чи продовжувати співпрацю, а виробництво могло зупинитися», – згадує Микола Сиченко, голова Спостережної ради ПрАТ ВКФ «Леся».
Багато українських компаній були змушені закритися, але команда «Лесі» вирішила боротися.
Швидко стало очевидно, що традиційне виробництво неможливе. Тож команда вирішила шити те, що потрібно тут і зараз, зокрема, і амуніцію для тероборони. В хід пішли залишки італійських костюмних тканин. Цехи, де ще в січні виготовляли брюки, тепер працювали на потреби захисників.
«Ми навіть не рахували це як виробництво. Просто хотіли втримати людей, зберегти команду, бути корисними, — каже Сиченко. —Шили їх з італійської тканини, яку раніше використовували для костюмних штанів світового бренду. Хлопці жартували, що отримують “розгрузки” (розвантажувальні жилети) від Armani».
Фінансового ресурсу фабрики вистачило на два місяці.
Рестарт з мериносової вовни
Попри труднощі, у травні 2022 року фабрика частково відновила роботу. Головною проблемою залишалися зірвані ланцюги постачання.
Восени 2021 року до «Лесі» звернувся данський бренд Dilling з пропозицією співпраці. Компанія спеціалізується на екологічній білизні з мериносової вовни, орієнтується на ринки Північної Європи й шукала партнера в Україні після того, як вийшла з білоруського ринку.
У липні 2022 року почалася спільна робота з данцями. Українській фабриці потрібно було адаптувати виробництво: меринос вимагає іншого обладнання, більш точних налаштувань, контроль якості — значно вищий, ніж у попередніх проєктах. Крім того, у виробництво інтегровані принципи сталості: екологічні матеріали, мінімум залишків, енергоефективність.
«Ми розуміли, що маємо досвід і команду, але новий продукт вимагає іншого виду обладнання. Наші машини просто не могли працювати з мериносовою вовною. Тому почали шукати фінансові інструменти, які допомогли б зробити якісний апгрейд», — згадує Сиченко.
Рішенням стала кредитна лінія від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) у межах програми Європейського Союзу EU4Business. Через Укрексімбанк, одного з банків-партнерів ЄІБ в Україні, фабрика отримала 340 тис євро на модернізацію виробництва.
У серпні 2023 року у місті Житомирі відкрили нове підприємство — і перші партії продукції вже поїхали до Данії.
«Для нас важливо було знайти передбачуване фінансування. Оскільки наші контракти в євро, то європейська кредитна програма стала ідеальним варіантом», – розповідає керівник.
Від збереження – до зростання
У найгірші місяці війни фабрика втратила частину персоналу — хтось виїхав за кордон, хтось не зміг повернутися до роботи через обстріли або особисті обставини. Але «Лесі» вдалося зберегти понад 80% команди, навіть попри вимушені простої.
Сьогодні підприємство знову працює у звичному режимі, і вже готується до розширення. У 2025 році фабрика планує створити щонайменше 100 нових робочих місць — для пошиття екологічної білизни та запуску нового проєкту «Новодан».
Це буде спільне підприємство з данськими партнерами, яке виступить хабом для інших європейських брендів, що зацікавлені у виробництві в Україні. Під одним дахом планують об’єднати швейні лінії, логістику, контроль якості та сервісний супровід.
Окрім цього, фабрика активно інвестує в екологічність. Уже сьогодні 30% електроенергії вона генерує за допомогою власних сонячних панелей, і планує отримати «золотий» екологічний стандарт відповідно до міжнародних вимог.
Не просто вистояти, а вирости
Війна стала випробуванням для всього українського бізнесу. Але «Леся» довела: навіть у найважчі часи можна не лише втриматися, а й масштабуватися, оновити виробництво і вийти на нові ринки.
Для Миколи Сиченка головне досягнення останніх двох років — не тільки кредит чи контракти, а впевненість у тому, що український бізнес здатен працювати на одному рівні з європейським, навіть у кризових умовах.
«Ми не просто зберегли бізнес – ми трансформувалися та виросли. Під час війни ми знайшли нових партнерів, залучили інвестиції та розширюємо виробництво. Але головне — ми залишаємося в Україні і працюємо далі», – підсумовує Сиченко.
