Пшениця замість боєприпасів: як фермерське господарство на Донеччині вибралося з кризи

Україна
Пшениця замість боєприпасів: як фермерське господарство на Донеччині вибралося з кризи

Ще чотири роки тому площа замінованих територій в Україні складала близько 700 тисяч гектарів. За даними ООН, зона бойових дій на Донбасі є одним із найзабрудненіших вибуховими боєприпасами регіонів у світі. Зараз його поступово розміновують – а фермери, на чиїх полях під час війни “вродили” міни, врешті можуть їх засівати. 

Фермерському господарству “Донецьке”, що у Слов’янському районі, не пощастило – у 2014-му на одному з його полів стояла військова техніка. Тож коли минулого року швейцарські сапери його розмінували, голова, Олексій Дашивець, взявся надолужувати втрачений час. Через програму FinancEast, яку реалізує Фонд розвитку підприємництва в межах ініціативи EU4Business, господарство придбало у лізинг сучасний трактор загальною вартістю 2 мільйона гривень. І почало обробляти поля, що простоювали.

“Щоб дістатися на роботу, я перетинав шість блокпостів”

“Змалку мене приваблювала сільськогосподарська техніка. Батько мій був головою колгоспу, і я постійно там проводив увесь час. Пропадав на тракторних бригадах, з десяти років вже працював, в тринадцять почав водити комбайн – був на ньому помічником”, – розповідає Олексій Дашивець, чому все життя займається сільським господарством – хоч і став офіційно фермером у 2010 році. Починав із маленького наділу у 85 гектарів і усього з трьох полів. 2014-й був якраз тим роком, коли господарство помалу ставало на ноги. Почали з’являтися гроші, привели в порядок техніку, придбали хороше насіння й добриво. Однак не все вдалося засіяти – на Донбас прийшла війна, а на полях замість комбайнів базувалися БТРи.

Олексій неохоче розповідає про той час. Каже, жив тоді у Краматорську, а уся сільськогосподарська техніка стояла за 15 кілометрів. Його партнер і співзасновник господарства Олександр Швидкий, що жив у сусідньому Слов’янську, розповідає: Щоб дістатися на роботу, я перетинав шість блокпостів – два українські і чотири сепаратистські. Чіткого розмежування тоді не було, сьогодні це був один блокпост, завтра інший. Три кілометри в одну сторону – Україна, три в іншу – вже наче й ні”, – каже він. Інструменти, якими раніше ремонтували трактори, позичали українським військовим – лагодити їхню техніку.

“Все, що мало вистрілити, уже вистрілило”

Розміновувала поля ФГ “Донецьке” швейцарська компанія. Доки вони лишалися незасіяні, Олексій з Олександром не сидів, склавши руки – у оренду вдалося взяти ще кілька наділів, так господарство зросло до 500 га. Вирішили поступово оновлювати техніку, яку раніше фактично всю купували вживану. Тож коли дізналися про програму FinancEast, що фінансує малі та середні підприємства на сході України, відразу почали готувати документи на купівлю нового трактора українського виробництва.

Звісно, він дуже відрізняється від тієї техніки, якою ми обробляли землю раніше, і тим паче від тієї, на якій я їздив в батьковому колгоспі. Тут на тракторі є система опалення та кондиціонування, система навігації була включена у вартість. Герметична кабіна – зі старих вилазиш, і лише очі блищать крізь бруд, – сміється Олексій. – Він коштував 2 мільйони гривень, спочатку ми заплатили 10% вартості, а 10% – Фонд розвитку підприємництва. Купували через OTP Leasing на таких умовах: 40 % виплачуємо в кредит, розрахований на три роки під 16% річних, ще 40% заплатив Фонд розвитку. Це нас дуже влаштовувало. Без програми фінансування ми б ніколи не купили трактор, принаймні найближчим часом. Вона сильно допомогла нам розвиватися далі”.

Фермери розповідають, що дуже виручила сезонність оплат, про яку домовилися з OTP Leasing. Частка виплат варіювалася залежно від того, на якій стадії зараз робота – навесні, коли потрібно витрачати гроші на добрива та насіння, вона була меншою, це важливо для фермерів.

“Ми повністю переглянули підхід до ведення сільського господарства”

Олексій порівнює своє господарство з часами, коли батько був головою місцевого колгоспу. Каже, важливо змінити підхід: трохи менше романтизувати, ставитися як до бізнесу – а, отже, не виснажувати землю та постійно вкладати гроші в модернізацію техніки. Зараз “Донецьке” вирощує ріпак, пшеницю, кукурудзу, соняшник, бобові. Олексій з дружиною постійно їздять на сільськогосподарські виставки – у Київ, Мінськ, планують Ганновер. А ще – очікують ринок землі, бо впевнені: для таких маленьких господарств це хороша можливість розширитися.

Виходити з кризи, в якій опинилися через війну, ми почали завдяки програмі фінансування Європейського Союзу. Ця програма нам дуже допомогла розвиватися далі – у нас великі плани на наступний рік, хочемо оновити усю техніку, є необхідність в комбайні. Було б дуже добре, якби такі програми і далі існували для підприємців сходу України та, власне, усієї країни”, – каже Олексій.

Про програму

FinancEast – це програма з відновлення фінансування інвестиційних проєктів ММСП на сході України. Вона реалізується в межах компоненту 2.2 «Економічне відновлення та розвиток ММСП. Доступ до фінансування ММСП» Угоди «Підтримка Європейського Союзу для Сходу України» між Урядом України та Європейським Союзом в межах ініціативи EU4Business через Німецький банк розвитку KFW.

Файли Cookie
Ми використовуємо файли cookie, щоб покращити ваш користувацький досвід і оптимізувати контент на сайті. Дізнайтеся більше
Я відмовляюся
Я погоджуюся